28 травня 2024 року згорив мій дім. Згорили також мої мрії про спокійне життя та майбутнє.

Мене звати Яцек Карабан. Декілька років тому помер мій батько. Я тоді вирішив зупинитися і поселитися в селі. Хотів там вести просте життя та мати екологічне господарство.

Більше двох років я ремонтував будинок. Це був важкий період, я мав проблеми зі здоров’ям, ночами не спав та вклав чимало грошей.

Все це робив для мрії – побудови сімейного дому, де будуть зустрічатися моя сім’я та друзі. Де буду пити чай з моєю мамою, д’якуючи що вона є. Де будуть жити мої діти. Де навчу мою маленьку дитинку плавати та кататися на велосипеді. Просто хотілось там жити.

Ми навіть не мали змогу там помешкати. Планували незабаром поселитися. Вистачив момент, щоб усе зусилля забрав вогонь. Я не вмію показувати емоції, але тоді моє серце також згорило.

Нам треба передусім прибрати все після пожежі, та побудувати новий дім. Це триватиме декілька років, але я хочу вернутися до моєї мрії про щасливий сімейний дім.

Тому мені доведеться просити Вас допомогти. Я завжди намагався допомагати моїм друз’ям з України. Вони знають, що я нікого не лишав в потребі. Вас прошу про те саме.