Nazywam się Andrii Karpenko. Mam 28 lat i urodziłem się w Ukrainie. W wieku 12 lat straciłem wzrok, jestem niewidomy. Uczyłem się w Krakowskiej Szkole Masażu, przy ul. Królewskiej 86 w Krakowie, teraz po śmierci mamy przebywam w Ukrainie. Mieszkam z siostrą, ale obecna nasza sytuacja jest bardzo trudna. W tym miesiącu szwagra powołano do wojska. Był on jedyną osobą, która pracowała i zarabiała nam na życie. Teraz zostaliśmy sami z moją siostrą i jej małymi dziećmi. Dzieci są małe (1 rok i 4 lata), dlatego siostra nie może pracować. Wypłaty, którą ja dostaję, nie starcza nawet na jedzenie. Nie mamy z czego żyć.

Poza tym żyjemy w warunkach regularnych nalotów lotniczych i eksplozji. Jako osoba niewidoma, odczuwam rozpacz i bezsilność, że nic nie mogę zrobić, tylko się modlić i prosić o pomoc. Dlatego bardzo, bardzo proszę każdego z Was, z osobna, do kogo ta zrzutka dotrze, o symboliczne wpłaty. Każda złotówka dla nas to jest pomoc.

Мене звуть Андрій Карпенко. Мені 28 років, я народився в Україні. У 12 років я втратив зір, я сліпий. Я навчався в школі масажу на вул.Королевській 86 в Кракові, тепер після смерті мами я перебуваю в Україні. Я живу з сестрою, але нинішнє наше матеріальне становище дуже важке. Цього місяця зятя призвали в армію. Він був єдиною людиною, яка працювала і заробляла на життя. Тепер ми залишилися наодинці з моєю сестрою та її маленькими дітьми. Діти маленькі (1 рік і 4 роки), тому сестра не може працювати. Державна допомога, яку я отримую, не вистачає навіть на їжу. Нам нема на що жити.

Крім того, ми живемо в умовах регулярних ракетних обстрілів. Як сліпа людина, я відчуваю відчай і безсилля, що нічого не можу зробити, крім як молитися і просити про допомогу. Тому я дуже і дуже прошу кожного з вас, окремо, кому ця дампа дістанеться, за символічний внесок. Кожен злоты для нас-це дужа допомога!